Програмний РРО - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

Чи потрібно СГ, який використовує в своїй діяльності печатку (для проставлення відбитку на документах створених у паперовій формі), обов’язково отримувати кваліфіковану електронну печатку для накладання її на електронний документ?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи потрібно СГ, який використовує в своїй діяльності печатку (для проставлення відбитку на документах створених у паперовій формі), обов’язково отримувати кваліфіковану електронну печатку для накладання її на електронний документ?

Відповідь Коротка:
     Ні, не потрібно. Кваліфіковану електронну печатку суб’єкт господарювання має право отримати за власним бажанням.
Повна:
     Частиною першою ст. 58 прим. 1 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) встановлено, що суб’єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб’єктом господарювання печатки не є обов’язковим.
     Частиною другою ст. 58 прим. 1 ГКУ, зокрема, визначено, що відбиток печатки не може бути обов’язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб’єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
     Наявність або відсутність відбитка печатки суб’єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків (частина третя ст. 58 прим. 1 ГКУ).
     Пунктом 55 частини першої ст. 1 розд. I Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) визначено, що створювач електронної печатки – юридична особа, яка створює електронну печатку.
     Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та Закону № 2155 без укладення відповідного договору.
     Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557) автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
     Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор (платник) здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв’язку до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).
     Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ КЕП або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону № 2155 (абзац другий п.п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ).
     Абзацом другим п. 9 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.
     Отже, суб’єкту господарювання, який використовує в своїй діяльності печатку (для проставлення відбитку на документах створених у паперовій формі), не потрібно обов’язково отримувати кваліфіковану електронну печатку для накладання її на електронний документ, оскільки достатнім підтвердженням справжності електронного документа є наявність накладеного на нього кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису платника. Таку печатку суб’єкт господарювання має право отримати за власним бажанням.

Чи може платник податків переглянути в Електронному кабінеті інформацію щодо осіб, яким, шляхом направлення повідомлення за ідентифікатором форми F(J)1391104, делеговано право підпису електронних документів?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи може платник податків переглянути в Електронному кабінеті інформацію щодо осіб, яким, шляхом направлення повідомлення за ідентифікатором форми F(J)1391104, делеговано право підпису електронних документів?

Відповідь Коротка:
     Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає платникам можливість створення заяв та запитів для отримання інформації, в тому числі запиту на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів (далі – Запит) за ідентифікаторами форм (ідентифікатор форми F/J 1391501).
     У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати до контролюючого органу.
     Відповідь на запит (витяг на запит щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів (ідентифікатор форми F/J 1491501)) можна переглянути у вкладці «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».
     Крім того, розділ «Дані про уповноважених осіб» меню «Налаштування» містить інформацію стосовно осіб, яким делеговано право підпису електронних документів.
Повна:
     Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) (п. 42.6 ст. 42 ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами) (далі – Порядок).
     Для надання права підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису, автор повідомляє про таких осіб контролюючий орган, на обліку в якому перебуває автор, шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису в електронному вигляді за формою згідно з додатком 1 до Порядку (ідентифікатор форми F/J 1391104).
     Для отримання інформації щодо відповідальних осіб, яким, шляхом направлення повідомлення за ідентифікатором форми F/J 1391104, делеговано право підпису електронних документів, платнику податків необхідно подати до контролюючого Запит на отримання інформації щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів (ідентифікатор форми F/J 1391501) (далі - Запит).
     Порядок функціонування інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (із змінами).
     Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету надає платникам можливість створення заяв та запитів для отримання інформації, в тому числі Запиту.
     У запропонованій формі Запиту необхідно заповнити відповідні поля такого запиту, підписати та надіслати до контролюючого органу.
     Відповідь на запит (витяг щодо відповідальних осіб платника податку, яким делеговано право підпису електронних документів (ідентифікатор форми F/J 1491501)) можна переглянути у вкладці «Вхідні» режиму «Вхідні/вихідні документи».
     Крім того, розділ «Дані про уповноважених осіб» меню «Налаштування» містить інформацію стосовно осіб, яким делеговано право підпису електронних документів.

Чи можна протягом дня надсилати декілька форм звітності в електронному вигляді та повторно відправляти ту ж саму звітність, у разі виправлення показників (неотримання першої квитанції тощо) та яка при цьому звітність буде вважатись «оригіналом»?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи можна протягом дня надсилати декілька форм звітності в електронному вигляді та повторно відправляти ту ж саму звітність, у разі виправлення показників (неотримання першої квитанції тощо) та яка при цьому звітність буде вважатись «оригіналом»?

Відповідь Коротка:
     Так, можна. Крім того, платник податків має право повторно відправляти податкові декларації, розрахунки, звіти у разі виправлення помилок до закінчення їх граничного строку подання, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».
     Якщо платник податків надіслав до контролюючого органу кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, отриманий контролюючим органом останнім за умови, що його було прийнято до бази даних контролюючого органу та платнику податків надійшла про це друга квитанція.
     Повна:
     Відповідно до абзацу першого п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
     Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною (абзац четвертий п. 46.1 ст. 46 ПКУ).
     Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
     Пунктом дванадцятим розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557) зазначено, якщо платником податків надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття.
     Тобто, згідно з Порядком № 557 немає обмежень щодо надсилання платником податків протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за різними податковими деклараціями. Крім того, платник податків має право повторно відправляти податкові декларації у разі виправлення помилок до закінчення їх граничного строку подання, вказавши при цьому тип документа «звітний новий».

Як здійснюється подання копій податкових декларацій в електронному вигляді до контролюючого органу, якщо відповідно до норм ПКУ платник податків повинен подати податкову декларацію до одного контролюючого органу та копію цієї декларації до іншого контролюючого органу?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Як здійснюється подання копій податкових декларацій в електронному вигляді до контролюючого органу, якщо відповідно до норм ПКУ платник податків повинен подати податкову декларацію до одного контролюючого органу та копію цієї декларації до іншого контролюючого органу?

Відповідь Коротка:
     Якщо відповідно до норм Податкового кодексу України платник податків повинен подати копію податкової декларації, подання таких документів в електронному вигляді здійснюється програмним забезпеченням, яке використовує платник. Копія податкової декларації в електронному вигляді формується згідно з вимогами п. 4 Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання. Також у податковій декларації, яка надсилається як копія, має бути заповнена позначка про подання копії, якщо форма податкової декларації передбачає можливість зазначення такої позначки.
     До формування та надсилання копії податкової декларації необхідно здійснити направлення до контролюючого органу оригіналу податкової декларації.
     Повна:
     Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору (абзац перший п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
     Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
     Абзацом першим п. 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557) визначено, що автор електронного документа створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись Порядком № 557.
     Електронні документи (у тому числі копії податкових декларацій) приймаються у форматі (стандарті) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затвердженому наказом Міністерства доходів і зборів України від 29.11.2013 № 729, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.02.2014 за № 243/25020 (далі – Формат).
     Якщо відповідно до норм ПКУ платник податків повинен подати копію податкової декларації, подання таких документів в електронному вигляді здійснюється програмним забезпеченням, яке використовує платник. Копія податкової декларації в електронному вигляді формується згідно з вимогами п. 4 Формату. Також у податковій декларації, яка надсилається як копія, має бути заповнена позначка про подання копії, якщо форма податкової декларації передбачає можливість зазначення такої позначки.
     До формування та надсилання копії податкової декларації необхідно здійснити направлення до контролюючого органу оригіналу податкової декларації.

Які критерії розподілу платників податків на великі, середні та малі підприємства враховуються при визначенні обов’язку подання податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Які критерії розподілу платників податків на великі, середні та малі підприємства враховуються при визначенні обов’язку подання податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі?

Відповідь Коротка:
     При визначенні обов’язку подання платниками податків податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі застосовуються критерії, визначені частиною другою ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
     Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
     Водночас, податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку.
Повна:
     Порядок подання податкової декларації до контролюючого органу визначено ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
     Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:
     а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
     б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
     в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).
     Водночас, абзацом першим п. 49.4 ст. 49 ПКУ встановлено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
     Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (абзац другий п. 49.4 ст. 49 ПКУ).
     Фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі (абзац третій п. 49.4 ст. 49 ПКУ).
     При визначенні обов’язку подання платниками податків податкової звітності до контролюючого органу в електронній формі застосовуються критерії, визначені частиною другою ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996).
     А саме, відповідно до частини другої ст. 2 Закону № 996 великими є підприємства, які не відповідають критеріям для середніх підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів – понад 20 млн. євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – понад 40 млн. євро; середня кількість працівників – понад 250 осіб.
     Середніми є підприємства, які не відповідають критеріям для малих підприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів – до 20 млн. євро включно; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 40 млн. євро включно; середня кількість працівників – до 250 осіб включно.
     Довідково: Малими є підприємства, які не відповідають критеріям для мікропідприємств та показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів – до 4 млн. євро включно; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 8 млн. євро включно; середня кількість працівників – до 50 осіб включно.
     Мікропідприємствами є підприємства, показники яких на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному, відповідають щонайменше двом із таких критеріїв: балансова вартість активів – до 350 тисяч євро включно; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тисяч євро включно; середня кількість працівників – до 10 осіб включно.
     Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.
     Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно відноситься до відповідної категорії підприємств.
     Для визначення відповідності критеріям, встановленим у євро, застосовується офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі офіційних валютних курсів Національного банку України, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.

Чи дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритих ключів, виданих без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки (на незахищеному носії)?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Чи дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритих ключів, виданих без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки (на незахищеному носії)?

Відповідь Коротка:
     Не дозволяється особам, визначеним у ст. 17 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та у п. 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності.

     Детальніше у повній відповіді.
Повна:
     З 01.02.2024 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26 січня 2024 року № 88, втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг», відповідно до якої на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволялося використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
     Згідно з абзацом шостим п. 5 Вимог до створення та перевірки удосконалених електронних підписів та печаток, що базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2023 року № 1298, у разі коли удосконалений електронний підпис та печатка базуються на кваліфікованому сертифікаті, такий кваліфікований сертифікат на момент підписання був кваліфікованим сертифікатом електронного підпису відповідно до положень Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155) і виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.
     Використання удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, забезпечує середній рівень довіри до засобів електронної ідентифікації, з використанням яких створюються такі електронні підписи та печатки, а також до схем електронної ідентифікації, в рамках яких видаються відповідні засоби електронної ідентифікації (абзац другий частини третьої ст. 15 Закону № 2155).
     Відповідно до частини другої ст. 17 Закону № 2155 органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи публічного права та їх посадові особи використовують кваліфіковані електронні підписи та печатки, а також електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
     Президент України, народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники, заступники керівників, посадові особи державних органів, інших юридичних осіб публічного права, а також державні реєстратори, нотаріуси та інші суб’єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для вчинення реєстраційних та інших дій, якщо зазначені особи використовують електронний підпис для реалізації повноважень, пов’язаних із набуттям, зміною чи припиненням прав та/або обов’язків фізичних і юридичних осіб відповідно до закону, використовують виключно кваліфіковані електронні підписи.
     Також законом може встановлюватися обов’язковість використання кваліфікованих електронних довірчих послуг в інших сферах суспільних відносин.
     Поряд з цим відповідно до п. 4 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798 (далі – Порядок № 798), для засвідчення чинності відкритого ключа державні установи та їх працівники використовують кваліфіковані електронні підписи та печатки, а також електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
     Підписувачі – представники державної установи використовують виключно кваліфіковані електронні підписи та печатки підписувачів – представників державної установи.
     Інші працівники державної установи для підготовки, погодження та підписання проектів електронних документів використовують кваліфіковані сертифікати відкритих ключів підписувачів – представників державної установи або особисті кваліфіковані сертифікати відкритих ключів, в яких не зазначаються ідентифікаційні дані відповідних державних установ.
     Отже, використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритих ключів, виданих без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки (на незахищеному носії) не дозволяється особам, визначеним у ст. 17 Закону № 2155 та у п. 4 Порядку № 798.
     При цьому працівники державних органів влади та державних установ можуть використовувати електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа (в тому числі для внутрішнього використання) виключно як фізичні особи, тобто без зазначення ідентифікаційних даних відповідної державної установи.

Актуальні запитання щодо Прав та обов'язків платників податків (17.05.2024)