Актуальні запитання - Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс

2022В Чи застосовується відповідальність у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року до ФОП, яка є платником ЄП та не зареєстрована платником ПДВ, за проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого СГ?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання 2022В Чи застосовується відповідальність у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року до ФОП, яка є платником ЄП та не зареєстрована платником ПДВ, за проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або РК на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого СГ?

Відповідь Коротка:
             Так застосовується фінансова відповідальність до таких фізичних осіб – підприємців за здійснення діяльності з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надання послуг, у таких розмірах:
             25 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
             50 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
         Повна:
             01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким, зокрема, внесені зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), а саме розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнено п. 15.
             Так, відповідно до п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265 у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:
             25 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
             50 відс. вартості проданих з порушенням, встановленим п. 15 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

Чи подає ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, додаток Ф2 до декларації про майновий стан і доходи, якщо протягом звітного періоду дохід від такої діяльності не отримувався?

Категорія 105. Податок на доходи самозайнятих осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Питання Чи подає ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, додаток Ф2 до декларації про майновий стан і доходи, якщо протягом звітного періоду дохід від такої діяльності не отримувався?

Відповідь Коротка:
     Якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду дохід від такої діяльності не отримувався, то обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), у тому числі додатку Ф 2 у зазначеної особи не виникає.
     Разом з тим, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду отримувались інші доходи, крім доходів від незалежної професійної діяльності, то така особа зобов’язана подати Декларацію та заповнити відповідні додатки в залежності від виду отриманого доходу.
Повна:
     Згідно з п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за результатами звітного року відповідно до розд. IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
     Платники податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайняті особи, подають Декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
     Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143). Додатки є складовою частиною Декларації і без Декларації не є дійсними. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатка (п. 2 розд. II Інструкції).
     Разом з тим, п. 49.2 ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
     Отже, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду не отримувався дохід від такої діяльності, то обов’язку подання Декларації, у тому числі додатку Ф 2 у зазначеної особи не виникає.
     Разом з тим, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду отримувались інші доходи, крім доходів від незалежної професійної діяльності, то така особа зобов’язана подати Декларацію та заповнити відповідні додатки в залежності від виду отриманого доходу.

Чи застосовуються СГ РРО та/або ПРРО при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Чи застосовуються СГ РРО та/або ПРРО при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу?

Відповідь Коротка:
            Ні.
    Повна:
        Відповідно до п. 11 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року  № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.

Який порядок листування через Електронний кабінет та як автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в контролюючому органі, та які терміни надання відповіді (на лист, запит, звернення, консультацію тощо)?

Категорія 135. Загальні питання

Питання Який порядок листування через Електронний кабінет та як автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в контролюючому органі, та які терміни надання відповіді (на лист, запит, звернення, консультацію тощо)?

Відповідь Коротка:
        Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
         Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
        Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автор електронного листа повідомляється про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
        При цьому відповідь на звернення, лист, запит тощо надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 Податкового кодексу України – для надання індивідуальної податкової консультації.
    Повна:
        Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
        При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).
        Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
        На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.
        За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
        Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
        Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).
        Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).
        Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:
        публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);
        відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
        Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).
        Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.
        Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
        Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
        Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
        Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
        При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.

Чи потрібно (яким чином) заповнювати таблицю 5 в довідці про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, якщо пальне на акцизному складі зберігається в тарі, балонах, упаковці, та якщо інформація щодо залишків, обсягу отриманого та реалізованого такого пального, відображена в таблиці 6 довідки ?

Категорія 114. Акцизний податок

Питання Чи потрібно (яким чином) заповнювати таблицю 5 в довідці про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, якщо пальне на акцизному складі зберігається в тарі, балонах, упаковці, та якщо інформація щодо залишків, обсягу отриманого та реалізованого такого пального, відображена в таблиці 6 довідки ?

Відповідь Коротка:
     В таблицях 1 – 5 Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка 2), не враховуються обсяги пального в тарі, балонах, упаковці.
     Інформація про добові обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, щодо добового обсягу отриманого та реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на акцизному складі (літри, приведені до температури 15 °C), зазначається в Таблиці 6 Довідки 2.
     Платник зобов’язаний на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального на підставі показників рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників, які зареєстровані платником податків, а також дані про обсяги залишків, отримання та реалізації пального, в тарі, балонах, упаковці за даними бухгалтерського обліку.
     У разі, якщо у платника податків відсутні резервуари з встановленими та зареєстрованими рівнеміре-лічильниками та витратоміри, при цьому платник здійснює реалізацію пальним в тарі, балонах, упаковці, то платником подається інформація лише про пальне в тарі, балонах, упаковці.
     Повна:
     Відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями визначено, що розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15°C.
     На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
     обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
     добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;
     добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
     Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
     В електронних документах відповідальною особою розпорядника акцизного складу також зазначаються дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
     Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 891, визначено, зокрема, але не виключно, що:
     витратомір-лічильник (далі – витратомір) – це законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам’ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах;
     рівнемір – лічильник рівня пального у резервуарі (далі – рівнемір) – законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання рівня пального, за яким обчислюється об’єм пального, що перебуває у резервуарі, за градуювальною таблицею резервуара;
     Формат даних та структуру Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Формат даних), форму довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі –Довідка 1) та форму довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка 2), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944.
     Відповідно до Розділу II Формату даних в гр. 12.9 таблиці 5 Довідки 2 розраховується добовий обсягу отриманого пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за звітну добу на акцизному складі (літри, приведені до температури 15°C) шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби (дані з таблиці 2) та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу (дані з таблиці 4) з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
     Обсяги залишків пального на кінець звітної доби, обсяги залишків пального на початок звітної доби та добові обсяги реалізованого пального з такого акцизного складу є сталими показниками засобів вимірювальної техніки, зокрема, але не виключно, рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі та витратомірів-лічильників, якими не здійснюється облік пального в тарі, балонах, упаковці.
     Отже, в таблицях 1 – 5 Довідки 2, не враховуються обсяги пального в тарі, балонах, упаковці.
     Інформація про добові обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, щодо добового обсягу отриманого та реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на акцизному складі (літри, приведені до температури 15°C), зазначається в Таблиці 6 Довідки 2.
     Враховуючи вищевикладене, платник зобов’язаний на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального на підставі показників рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників, які зареєстровані платником податків, а також дані про обсяги залишків, отримання та реалізації пального, в тарі, балонах, упаковці за даними бухгалтерського обліку.
     У разі, якщо у платника податків відсутні резервуари з встановленими та зареєстрованими рівнеміре-лічильниками та витратоміри, при цьому платник здійснює реалізацію пальним в тарі, балонах, упаковці, то платником подається інформація лише про пальне в тарі, балонах, упаковці.

Яким чином при поданні коригуючої довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри або коригуючої довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального заповнюються графи «№ рядка» та «№ рядка основної довідки, який коригується/додається»?

Категорія 114. Акцизний податок

Питання Яким чином при поданні коригуючої довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри або коригуючої довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального заповнюються графи «№ рядка» та «№ рядка основної довідки, який коригується/додається»?

Відповідь Коротка:
     При складанні коригуючої довідки в рядку 03 вказується реєстраційний номер основної Довідки, що вказується у позитивній квитанції, яка надсилається розпоряднику акцизного складу після її реєстрації, а в графах «№ рядка основної довідки, який коригується/додається» вказується рядок основної Довідки в якому допущені помилки і до якого застосовується коригування відповідно до зазначених видів коригування.
     Коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації та подаються не частіше одного разу на добу (п. 3 Розділу II Формату даних).
     Повна:
     Відповідно до абз.6 п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку – розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати:
     а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
     б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
     Розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °C ( п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПКУ).
     Формат даних та структуру Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі – Формат даних), форму довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (далі –Довідка 1) та форму довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (далі – Довідка 2), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 № 944 (далі – Наказ № 944).
     Відповідно до азб. 20 п. 2 Розділу II Формату коригування може бути трьох видів:
     вид 1 – вилучення вже наданої інформації: у вибраній таблиці зазначаються дані рядка (у тому числі номер рядка), вказані в основній довідці з урахуванням усіх наданих коригувань, зазначається тип дії «2»;
     вид 2 – додання нової інформації: у вибраній таблиці зазначається новий номер рядка, заповнюються всі поля цього рядка, зазначається тип дії «1»;
вид 3 – зміна раніше наданої інформації: спочатку здійснюється коригування виду 1, потім коригування виду 2.
При складанні коригуючої довідки в рядку 03 вказується реєстраційний номер основної Довідки, що вказується у позитивній квитанції, яка надсилається розпоряднику акцизного складу після її реєстрації, а в графах «№ рядка основної довідки, який коригується/додається» вказується рядок основної Довідки в якому допущені помилки і до якого застосовується коригування відповідно до зазначених видів коригування.
Коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації та подаються не частіше одного разу на добу.

Який порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту), якщо тривалість зміни (робочого дня) СГ становить 24 години?

Категорія 109. Порядок застосування РРО та/або ПРРО

Питання Який порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту), якщо тривалість зміни (робочого дня) СГ становить 24 години?

Відповідь Коротка:
     Якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись реєстратором розрахункових операцій кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.
Повна:
     Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
     Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.
     Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 із змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.
     У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог № 199 доводиться важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.
     Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.
     Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.
     Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

У який термін контролюючими органами призначається документальна позапланова перевірка ЮО, відокремленого підрозділу (філії) після внесення запису про їх припинення до ЄДР?

Категорія 130. Перевірки

Питання У який термін контролюючими органами призначається документальна позапланова перевірка ЮО, відокремленого підрозділу (філії) після внесення запису про їх припинення до ЄДР?

Відповідь Коротка:
     Термін прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки юридичної особи, відокремленого підрозділу (філії) після внесення запису про їх припинення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Податковим кодексом України не визначено.
Повна:
     Відповідно до п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
     Порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих визначено розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
     Згідно з п. 11.1 розд. ХІ Порядку платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).
     Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.
     Відповідно до п. 11.5 розд. ХІ Порядку у зв’язку з ліквідацією або реорганізацією платника податків контролюючі органи розпочинають та проводять процедури, передбачені розд. ХІ Порядку, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей), зокрема:
     відомостей з ЄДР про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи;
     відомостей з ЄДР чи Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України про припинення (закриття) відокремленого підрозділу;
     При проведенні заходів податкового контролю, пов’язаних з ліквідацією або реорганізацією платника податків, контролюючі органи організовують та планують їх таким чином, щоб вимоги щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, були сформовані і отримані особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків, не пізніше строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 розд. ХІ Порядку).
     Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених п.п. 78.1.21 п. 78.1 ст. 78 ПКУ) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
     При цьому термін прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки юридичної особи, відокремленого підрозділу (філії) після внесення запису про їх припинення до ЄДР ПКУ не визначено.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО стипендія, яка виплачується докторантам?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання Чи підлягає оподаткуванню ПДФО стипендія, яка виплачується докторантам?

Відповідь Коротка:
        Так. Стипендія докторантам підлягає оподаткуванню.
    Повна:
         Відповідно до п. 3 Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 261 (далі – Порядок № 261) підготовка осіб в аспірантурі (ад’юнктурі) та докторантурі здійснюється за рахунок видатків державного бюджету у державних закладах вищої освіти чи наукових установах (державне замовлення) та за рахунок видатків місцевих бюджетів у державних та комунальних закладах вищої освіти чи наукових установах (регіональне замовлення).
        До докторантури приймаються особи, які мають ступінь доктора філософії, наукові здобутки та опубліковані праці з обраної спеціальності (зокрема, публікації в міжнародних реферованих журналах, індексованих в наукометричних базах, згідно з вимогами до рівня наукової кваліфікації осіб, які здобувають наукові ступені) і які мають наукові результати, що потребують завершення або оформлення у вигляді дисертації, монографії чи наукової доповіді за сукупністю статей (п. 39 Порядок № 261).
        До аспірантури (ад’юнктури) на конкурсній основі приймаються особи, які здобули вищу освіту ступеня магістра на конкурсній основі приймаються особи, які мають вищу освіту і кваліфікацію спеціаліста або магістра (п. 19 Порядок  № 261).
        Згідно з п. 17 Порядку № 261 аспіранти (ад’юнкти) і докторанти мають право брати участь у конкурсах на отримання грантової підтримки наукових досліджень та стипендій, заснованих на честь видатних діячів науки, освіти, культури, громадських діячів, а також заснованих Президентом України, Кабінетом Міністрів України, державними чи недержавними органами, підприємствами, установами чи організаціями.
        Підпунктом 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.
        Разом з тим, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 164.2 ст. 164 ПКУ).
        Враховуючи викладене, стипендія, яка виплачується докторантам, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Як можна переглянути реєстраційний номер кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС?

Категорія 301. Електронні довірчі послуги

Питання Як можна переглянути реєстраційний номер кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС?

Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
     Для перегляду реєстраційного номеру кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – кваліфікований сертифікат), отриманого від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Кваліфікований надавач ЕДП ДПС), спочатку кваліфікований сертифікат необхідно завантажити на комп’ютер з вебсайту Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС у розділі «Пошук сертифікатів».
     Зручніше всього знайти потрібний сертифікат використовуючи поле «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» (для фізичних осіб які через свої релігійні переконання відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків пошук сертифікатів здійснюється за серією та номером паспорта). Також, знайти потрібний сертифікат можна використовуючи поле «Код ЄДРПОУ» (для юридичних осіб).
     В полі «Реєстраційний номер облікової картки платника податків»/«Код ЄДРПОУ» платник податків зазначає свій код (або серією та номер паспорта)/код ЄДРПОУ та натискає «Пошук». З’явиться вікно «Результати пошуку», у якому необхідно натиснути на піктограму (у вигляді прямокутника з вертикальною стрілкою направленою до низу) з права і зберегти необхідний сертифікат. Після чого, необхідно подвійним натисканням на ліву клавішу комп’ютерної миші відкрити файл кваліфікованого сертифіката та перейти до вкладки «Вміст», в якій знайти поле «Серійний номер».
     Крім того, переглянути реєстраційний номер кваліфікованого сертифіката можна за допомогою засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1». Інсталяційний файл та настанову користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1» можна завантажити з вебсайту Кваліфікованого надавача ЕДП ДПС у розділі «Програмне забезпечення».

Які рядки Податкової декларації з податку на прибуток підприємств заповнюються платником податку, прибуток якого отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги і звільняється від оподаткування, та як визначається фінансовий результат звільнений від оподаткування у фінансовій звітності?

Категорія 102. Податок на прибуток підприємств

Питання Які рядки Податкової декларації з податку на прибуток підприємств заповнюються платником податку, прибуток якого отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги і звільняється від оподаткування, та як визначається фінансовий результат звільнений від оподаткування у фінансовій звітності?

Відповідь Коротка:
         При заповненні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), платник податку – отримувач міжнародної технічної допомоги у рядках 01 – 04 відображає показники (результати) усіх видів діяльності, у тому числі пільгової діяльності.
          Для визначення податку на прибуток від оподатковуваної діяльності (рядок 06 Декларації) у загальному порядку від показника «Об’єкт оподаткування» (рядок 04 Декларації) віднімається рядок 05 ПЗ Декларації «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)» та у разі позитивного значення отриманий результат помножується на базову (основну) ставку податку на прибуток, встановлену п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
         Зокрема, операції, пов’язані з отриманням пільг при використанні міжнародної технічної допомоги обліковуються згідно з правилами бухгалтерського обліку та підлягають відображенню у Додатку ПЗ до рядка 05 ПЗ Декларації (далі – Додаток ПЗ).
         Додаток ПЗ заповнюється платником податку, який у звітному (податковому) періоді здійснював діяльність, прибуток від якої звільняється від оподаткування, та складається з двох таблиць:
         таблиці 1 «Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування», в якій здійснюється розрахунок неоподатковуваного прибутку/збитку, від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, у розрізі кожної законодавчо визначеної підстави для застосування пільги;
         таблиці 2 «Підстави для застосування пільги», в якій зазначаються положення ПКУ, що є підставами для застосування кожної конкретної пільги окремо із зазначенням відповідного коду пільги згідно з довідником пільг, затвердженим ДПС.
         У рядку 05 «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, в тому числі:» таблиці 1 Додатка ПЗ зазначається загальна сума прибутку (+) або збитку (–), отриманого від усіх видів діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, у тому числі при використанні міжнародної технічної допомоги.
         У разі, якщо платником податку здійснюється декілька видів діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, то у рядку 05 таблиці 1 Додатка ПЗ відображається сумарне значення рядків 05.1, 05.2 тощо таблиці 1 Додатка ПЗ.
         Якщо вид діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, один, то до рядка 05 таблиці 1 Додатка ПЗ переноситься значення рядка 05.1 «на підставі «А» (рядок А1 + рядок А2 – рядок А3)» таблиці 1 Додатка ПЗ.
         Показник рядка 05.1 таблиці 1 Додатка ПЗ визначається за загальним правилом шляхом коригування фінансового результату, визначеного у фінансовій звітності (прибуток/збиток), отриманого від діяльності, яка здійснюється за рахунок міжнародної технічної допомоги на пільгових умовах оподаткування (рядок А1), на збільшуючі та зменшуючі різниці, що виникають при здійсненні операцій за даним видом діяльності (рядки А2 та А3 відповідно), з одночасним відображенням таких різниць у Додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації (у т. ч. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років згідно з п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 розд. III ПКУ).
         Показник рядка 05 таблиці 1 Додатка ПЗ переноситься до рядка 05 ПЗ «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)» Декларації.
         Водночас, платник податку, який не сплачує податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг, які відображаються у Додатку ПП до Декларації.
         Сума пільги у зв’язку зі звільненням прибутку від оподаткування розраховується як добуток суми прибутку від кожного виду діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування (рядки 05.1, 05.2 тощо таблиці 1 Додатка ПЗ), та діючої базової (основної) ставки податку на прибуток.
         Крім того, у разі порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до п. 142.3 ст. 142 ПКУ заповнюються рядки 42-44 Декларації.
         Що стосується визначення фінансового результату від здійснення діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, у фінансовій звітності підприємства, то згідно з частиною другою ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Тому з питань відображення операцій, звільнених від оподаткування, у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності пропонуємо звернутись до Міністерства фінансів України.
     Повна:
         Пунктом 30.1 ст. 30 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.
         Статтею 3 ПКУ встановлено, що однією із складових податкового законодавства України, зокрема, є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування.
         При цьому відповідно до п. 3.2 ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
         Крім того, згідно з п. 142.3 ст. 142 ПКУ звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий за рахунок міжнародної технічної допомоги або за рахунок коштів, які передбачаються в державному бюджеті як внесок України до Чорнобильського фонду «Укриття» для реалізації міжнародної програми – Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття» відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні, для подальшої експлуатації, підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації, перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему та забезпечення соціального захисту персоналу Чорнобильської АЕС.
         У разі порушення вимог щодо цільового використання вивільнених від оподаткування коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання з цього податку за результатами податкового (звітного) періоду, на який припадає таке порушення, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до ПКУ.
         Зазначена норма стосується положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку.
         Відповідно до п. 2 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 зі змінами та доповненнями, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
         При заповненні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), платник податку – отримувач міжнародної технічної допомоги у рядках 01 – 04 відображає показники (результати) усіх видів діяльності, у тому числі пільгової діяльності.
         Для визначення податку на прибуток від оподатковуваної діяльності (рядок 06 Декларації) у загальному порядку від показника «Об’єкт оподаткування» (рядок 04 Декларації) віднімається рядок 05 ПЗ Декларації «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)» та у разі позитивного значення отриманий результат помножується на базову (основну) ставку податку на прибуток, встановлену п. 136.1 ст. 136 ПКУ.
         Зокрема, операції, пов’язані з отриманням пільг при використанні міжнародної технічної допомоги обліковуються згідно з правилами бухгалтерського обліку та підлягають відображенню у Додатку ПЗ до рядка 05 ПЗ Декларації (далі – Додаток ПЗ).
         Додаток ПЗ заповнюється платником податку, який у звітному (податковому) періоді здійснював діяльність, прибуток від якої звільняється від оподаткування, та складається з двох таблиць:
         таблиці 1 «Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування», в якій здійснюється розрахунок неоподатковуваного прибутку/збитку, від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, у розрізі кожної законодавчо визначеної підстави для застосування пільги;
         таблиці 2 «Підстави для застосування пільги», в якій зазначаються положення ПКУ, що є підставами для застосування кожної конкретної пільги окремо із зазначенням відповідного коду пільги згідно з довідником пільг, затвердженим ДПС.
         У рядку 05 «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, в тому числі:» таблиці 1 Додатка ПЗ зазначається загальна сума прибутку (+) або збитку (–), отриманого від усіх видів діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, у тому числі при використанні міжнародної технічної допомоги.
         У разі, якщо платником податку здійснюється декілька видів діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, то у рядку 05 таблиці 1 Додатка ПЗ відображається сумарне значення рядків 05.1, 05.2 тощо таблиці 1 Додатка ПЗ.
         Якщо вид діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, один, то до рядка 05 таблиці 1 Додатка ПЗ переноситься значення рядка 05.1 «на підставі «А» (рядок А1 + рядок А2 – рядок А3)» таблиці 1 Додатка ПЗ.
         Показник рядка 05.1 таблиці 1 Додатка ПЗ визначається за загальним правилом шляхом коригування фінансового результату, визначеного у фінансовій звітності (прибуток/збиток), отриманого від діяльності, яка здійснюється за рахунок міжнародної технічної допомоги на пільгових умовах оподаткування (рядок А1), на збільшуючі та зменшуючі різниці, що виникають при здійсненні операцій за даним видом діяльності (рядки А2 та А3 відповідно), з одночасним відображенням таких різниць у Додатку РІ до рядка 03 РІ Декларації (у т. ч. на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років згідно з п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 розд. III ПКУ).
         Показник рядка 05 таблиці 1 Додатка ПЗ переноситься до рядка 05 ПЗ «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)» Декларації.
         Водночас, платник податку, який не сплачує податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг, які відображаються у Додатку ПП до Декларації.
         Сума пільги у зв’язку зі звільненням прибутку від оподаткування розраховується як добуток суми прибутку від кожного виду діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування (рядки 05.1, 05.2 тощо таблиці 1 Додатка ПЗ), та діючої базової (основної) ставки податку на прибуток.
         Крім того, у разі порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до п. 142.3 ст. 142 ПКУ заповнюються рядки 42-44 Декларації.
         Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
         ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування при здійсненні операцій, які звільняються від оподаткування.
         Що стосується визначення фінансового результату від здійснення діяльності, прибуток від якої звільняється від оподаткування, у фінансовій звітності підприємства, то згідно з частиною другою ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Тому з питань відображення операцій, звільнених від оподаткування, у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності пропонуємо звернутись до Міністерства фінансів України.

Чи має право платник податку, який за результатами податкового (звітного) 2019 року мав дохід, що перевищував 20 млн. грн. та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування, а за податковий (звітний) 2020 рік його дохід не перевищуватиме 40 млн. грн., прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату у річній Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та не відображати податкові різниці у додатку РІ до Декларації (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ) за податковий (звітний) 2020 рік?

Категорія 102. Податок на прибуток підприємств

Питання Чи має право платник податку, який за результатами податкового (звітного) 2019 року мав дохід, що перевищував 20 млн. грн. та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування, а за податковий (звітний) 2020 рік його дохід не перевищуватиме 40 млн. грн., прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату у річній Податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та не відображати податкові різниці у додатку РІ до Декларації (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ) за податковий (звітний) 2020 рік?

Відповідь Коротка:
        Так, має право.
        Уточнюючі Податкові декларації з податку на прибуток підприємствї при цьому за І квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.
    Повна:
        Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) в частині підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн. грн. (набули чинності 23 травня 2020 року).
        Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розд. ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
        Відображення різниць залежно від видів здійснених операцій та норм ПКУ, які передбачають відповідне коригування фінансового результату до оподаткування, здійснюється у додатку РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкові декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).
        Тобто, платник податку, який за результатами податкового (звітного) 2019 року мав дохід, що перевищував 20 млн. грн., подавав Декларації за звітні періоди – І квартал, півріччя, три квартали 2020 року та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (40 млн. грн.) має право задекларувати в річній Декларації за 2020 рік рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не здійснювати коригування та не відображати податкові різниці у додатку РІ до Декларації за результатами 2020 року (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4 та п.п. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 ПКУ).
        Уточнюючі Декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.
        На підставі п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків може подати разом з такою Декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.

Як обчислюється вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини – підземної води за фактичними цінами реалізації?

Категорія 122. Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин

Питання Як обчислюється вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини – підземної води за фактичними цінами реалізації?

Відповідь Коротка:
     Вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини – підземної води за фактичними цінами реалізації обчислюється у відповідності до пп. 252.8 – 252.10 ст. 252 Податкового кодексу України, як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації підземної води та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини – підземної води, що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.
Повна:
     Абзацом першим п.п. 252.8 ст. 258 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що у разі обчислення вартості товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за фактичними цінами реалізації вартість одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) встановлюється платником рентної плати за величиною суми доходу, отриманого (нарахованого) від виконаних у податковому (звітному) періоді господарських зобов’язань з реалізації відповідного обсягу (кількості) такого виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
     При здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ, фактична ціна реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) не може бути менше ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки» (абзац восьмий п. 252.8 ст. 258 ПКУ).
     Сума доходу, отриманого (нарахованого) від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за податковий (звітний) період, зменшується на суму витрат платника, пов’язаних з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу в розмірах, установлених у договорі купівлі-продажу згідно з умовами постачання (абзац десятий п. 252.8 ст. 258 ПКУ).
     До витрат платника рентної плати, пов’язаних з операціями передпродажної підготовки, у тому числі пакуванням, фасуванням (бутелюванням), а також з доставкою (перевезенням, транспортуванням) товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) споживачу, належать витрати передбачені п. 252.9 ст. 252 ПКУ.
     Суми попередньої оплати вартості обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що надійшли до моменту фактичного виконання господарських зобов’язань (фактичної поставки) або до моменту настання строку виконання господарських зобов’язань (поставки) за відповідним договором, включаються до суми доходу для обчислення вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, якщо такі господарські зобов’язання (поставки) виконані або мали бути виконаними за зазначеним договором (абзац одинадцятий п. 252.8 ст. 258 ПКУ).
     Сума доходу, отримана від реалізації обсягу (кількості) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) в іноземній валюті, обраховується в національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату реалізації таких корисних копалин (абзац дванадцятий п. 252.8 ст. 258 ПКУ).
     Вартість одиниці кожного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) обчислюється як співвідношення суми доходу, отриманого платником рентної плати від реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), визначеної відповідно до п. 252.8 ст. 252 ПКУ, та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції такого платника (п. 252.10 ст. 252 ПКУ).
     Отже, вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини – підземної води за фактичними цінами реалізації обчислюється у відповідності до пп. 252.8 – 252.10 ст. 252 ПКУ як співвідношення суми доходу, отриманого платником від реалізації підземної води та обсягу (кількості) відповідного виду реалізованої видобутої корисної копалини – підземної води, що визначається за даними бухгалтерського обліку запасів готової продукції платника.

Які терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Які терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах?

Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
                  Згідно зі ст. 20 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон) звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
              На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого ст. 20 Закону терміну.
              Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
              Розгляд звернень громадян встановлено розд. ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).
              Звернення громадян підлягають розгляду структурними підрозділами органів Державної податкової службі України (далі – ДПС) відповідно до розподілу функціональних повноважень (абзац перший п. 1 розд. ІІІ Порядку).
              Опрацювання звернень громадян структурними підрозділами органів ДПС відповідно до резолюції спрямовується на об’єктивне вирішення порушених авторами звернень питань, підготовку та супроводження прийняття рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись, надання відповідних роз’яснень, у тому числі за результатами вивчення та перевірки на місцях викладених у зверненнях обставин, проведення інших заходів (п. 2 розд. ІІІ Порядку).
              Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДПС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань (п. 4. розд. ІІІ Порядку).
              Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня їх надходження до органів ДПС. Якщо останній день строку виконання документа припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, строком виконання документа вважається перший робочий день після настання строку виконання (п. 1 розд. ІV Порядку).
              Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше ніж один місяць від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації (п. 2 розд. ІV Порядку).
              Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів (п. 4 розд. ІV Порядку).
              Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через 10 днів, від дня надходження до органу ДПС (п. 6 розд. ІV Порядку).
              Згідно з п. 7 розд. ІV Порядку якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДПС, відповідно до ст. 7 Закону № 393, таке звернення в строк не більше ніж п’ять днів, з дня надходження до органу ДПС звернення, пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДПС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.
              Анонімні звернення, у яких порушені питання не належать до повноважень органів ДПС, не пересилаються відповідному органу чи посадовій особі, а після здійснення реєстрації в системі електронного документообігу передаються на архівне зберігання підрозділом з роботи зі зверненнями громадян.
              Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до ст. 8 Закону надсилається у строк, визначений ст. 20 Закону (п. 8 розд. ІV Порядку).

Чи заповнюється поле «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» в податковій декларації з ПДВ платниками податку, що здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Питання Чи заповнюється поле «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» в податковій декларації з ПДВ платниками податку, що здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів?

Відповідь Коротка:
           Платники податку, що здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів відповідно до п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначають лише дату виникнення податкових зобов’язань по даті зарахування таких коштів на, зокрема, рахунки платника податку в банку, але не застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
             Отже, поле «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» в податковій декларації з ПДВ заповнюється лише при застосуванні касового методу податкового обліку, та не заповнюється платниками податку, що здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів.
        Повна:
           Згідно з п. 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
           Відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)  касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ –метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
           Про застосування касового методу податкового обліку платник податку робить відмітку у відповідному полі податкової декларації з ПДВ.
           Особи, що застосовують/можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначені пунктами 187.1, 187.10 ст. 187 ПКУ та п. 44 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
           Платники податку, що здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів відповідно до п. 187.7 ст. 187 ПКУ визначають лише дату виникнення податкових зобов’язань по даті зарахування таких коштів, зокрема, на рахунки платника податку в банку, але не застосовують касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
           Отже, поле «Відмітка про застосування касового методу податкового обліку» в податковій декларації з ПДВ заповнюється лише при застосуванні касового методу податкового обліку, та не заповнюється платниками податку, що здійснюють постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів.

Чи нараховуються платником ПДВ податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за поставленими та не оплаченими товарами, необоротними активами при анулюванні реєстрації платника ПДВ у разі визначення податкових зобов’язань за касовим методом?

Категорія 101. Податок на додану вартість

Питання Чи нараховуються платником ПДВ податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за поставленими та не оплаченими товарами, необоротними активами при анулюванні реєстрації платника ПДВ у разі визначення податкових зобов’язань за касовим методом?

Відповідь Коротка:
              Нараховуються, не пізніше дати анулювання.
           Повна:
              Відповідно до пп. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ –метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).
             Згідно з п. 184.7 ст. 184 ПКУ якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
             При анулюванні реєстрації платник ПДВ втрачає право застосовувати касовий метод визначення дати податкових зобов’язань, згідно з яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається на дату зарахування (отримання) коштів, зокрема, на його рахунок в банку або касу підприємства, а тому такий платник повинен не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ нарахувати податкові зобов’язання на обсяг поставлених, але неоплачених товарів/послуг.

Які встановлено вимоги до організації особистого прийому громадян в контролюючих органах?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Які встановлено вимоги до організації особистого прийому громадян в контролюючих органах?

Відповідь Коротка:
                   Вимоги до організації особистого прийому громадян в контролюючих органах визначені розд. VІI Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297.
              Повна:
               Відповідно до п. 1 розд. VIІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), особистий прийом громадян (далі – особистий прийом) проводиться керівництвом органів ДПС (Головою, заступниками Голови, керівниками територіальних органів ДПС та їх заступниками) відповідно до розподілу функціональних обов’язків, а у разі відсутності – уповноваженими ними посадовими особами, керівниками або посадовими особами структурних підрозділів органів ДПС, до компетенції яких належать відповідні питання.
               Особистий прийом здійснюється відповідно до внутрішнього трудового розпорядку роботи органу ДПС за попереднім записом (далі – запис) у дні та години, визначені графіком особистого прийому громадян (далі - графік), затвердженим наказом органу ДПС (п. 2 розд. VIІ Порядку).
               Пунктом 3 розд. VIІ Порядку визначено, що у графіках прийомні дні визначаються для керівництва органів ДПС (Голови, заступників Голови, керівників територіальних органів ДПС та їх заступників) та посадових осіб структурних підрозділів органів ДПС. У разі кадрових змін у керівництві або змін у структурі органів ДПС вносяться відповідні зміни до графіків.
               Графіки керівництва органів ДПС формуються із зазначенням прізвища, власного імені посадової особи та днів їх прийому.
               Графіки особистого прийому громадян посадовими особами структурних підрозділів органів ДПС формуються із зазначенням назв структурних підрозділів.
               Згідно з п. 4 розд. VIІ Порядку для особистого прийому облаштовуються спеціальні кімнати (приймальні громадян). Приймальня громадян забезпечується необхідною оргтехнікою, кнопкою виклику охорони (за можливості).
               Особистий прийом може проводитися в інших приміщеннях, визначених керівництвом органу ДПС (Головою, заступниками Голови, керівниками територіальних органів ДПС та їх заступниками).
               Інформація про порядок і графік в органах ДПС розміщується на вебпорталі ДПС, відповідних субсайтах територіальних органів ДПС вебпорталу ДПС у мережі Інтернет та на спеціальних стендах у місцях, доступних для вільного огляду громадянами (п. 5 розд. VIІ Порядку).
               Пунктом 6 розд. VIІ Порядку встановлено, що запис громадян на особистий прийом проводиться структурним підрозділом або відповідальною посадовою особою органу ДПС, на яку покладено функціональні обов’язки щодо організації особистого прийому (далі – підрозділ з організації особистого прийому).
               Проведення запису завершується не пізніше ніж за 45 хвилин до закінчення робочого дня і сумарно не може бути меншим 6 робочих годин за три робочі дні.
               Запис на черговий особистий прийом до керівництва органу ДПС (Голови, заступників Голови, керівників територіальних органів ДПС та їх заступників) припиняється за 10 робочих днів до дати особистого прийому, до посадових осіб структурних підрозділів органів ДПС – за 5 робочих днів до дати особистого прийому (абзац перший п. 7 розд. VIІ Порядку).
               Запис на наступний особистий прийом розпочинається в день припинення запису на черговий прийом (абзац другий п. 7 розд. VIІ Порядку).
               Відповідно до п. 8 розд. VIІ Порядку якщо дата наступного особистого прийому за графіком припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, дата проведення прийому до початку запису на прийом переноситься підрозділом з організації особистого прийому на інший робочий день за погодженням із посадовою особою, яка здійснюватиме прийом, але не пізніше ніж на 10 робочих днів від дати цього прийому за графіком.
               Керівник органу ДПС (Голова, керівники територіальних органів) може перенести дату чергового особистого прийому без внесення змін до графіка не пізніше ніж за три робочих дні до дати такого прийому, але не пізніше ніж на сім робочих днів від дати чергового прийому, про що підрозділ з організації особистого прийому повідомляє громадянам, які записані на особистий прийом, одним із засобів зв’язку.
               Під час запису на особистий прийом у громадянина або його законного представника з’ясовується така інформація: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) громадянина, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта / номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку у паспорті) за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, контактний номер телефону, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) представника громадянина, місце проживання, контактний номер телефону, чим підтверджуються повноваження на представлення інтересів громадянина, зміст питання, яке потребує вирішення, передумови виникнення питання, чи звертався громадянин з цього питання раніше і куди, чи приймалися рішення за зверненням з цього питання, реквізити документів, якими надавались відповіді на звернення, тощо (абзац перший п. 11 розд. VIІ Порядку).
               Також запис на особистий прийом може бути проведено на підставі письмового звернення, оформленого з дотриманням вимог ст. 5 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями, та містити інформацію, передбачену абзацом першим п. 11 розд. VIІ Порядку (абзац другий п. 11 розд. VIІ Порядку).
               Громадянам під час запису повідомляють про дату, години і місце особистого прийому, необхідність наявності при собі документів, що посвідчують особу, або документів для представлення інтересів громадянина, порядок доступу до приміщень органу ДПС відповідно до вимог пропускного та внутрішньо об’єктового режиму в адміністративних будівлях, або надаються обґрунтовані роз’яснення щодо причин відмови в записі на особистий прийом (абзац перший п. 16 розд. VIІ Порядку).
               Час початку особистого прийому для конкретного громадянина при записі не встановлюється (абзац другий п. 16 розд. VIІ Порядку).
               Якщо звернення потребує опрацювання та підготовки матеріалів у кількох структурних підрозділах органу ДПС, доручення щодо підготовки матеріалів та проєкту рішення надається кожному структурному підрозділу органу ДПС, до компетенції якого належить опрацювання звернення (абзац другий п. 17 розд. VІI Порядку).
               Матеріали та проєкт рішення для використання при проведенні особистого прийому керівництвом органу ДПС (Головою або виконуючими обов’язки Голови, керівниками територіальних органів ДПС або виконуючим обов’язки керівників територіальних органів ДПС) надаються підрозділу з організації особистого прийому структурним підрозділом органу ДПС, відповідальним за їх підготовку, після погодження підрозділом правового забезпечення органу ДПС не пізніше ніж за три робочих дні до дати прийому (п. 19 розд. VІI Порядку).
               Посадова особа органу ДПС, яка здійснюватиме особистий прийом, для забезпечення кваліфікованого вирішення питань, порушених громадянином у зверненні, може залучати до розгляду працівників відповідних структурних підрозділів органу ДПС або одержувати від них необхідну інформацію (п. 21 розд. VІI Порядку).
               Слід зазначити, що згідно з п. 25 розд. VIІ Порядку громадянин, який з’явився на особистий прийом, або його законний представник перед початком особистого прийому повинні пред’явити представнику підрозділу з організації особистого прийому та посадовій особі органу ДПС, яка проводить особистий прийом, документ, що посвідчує особу, або документ щодо уповноваження на представлення інтересів громадянина. У разі відсутності такого документа або відмови його пред’явити громадяни не допускаються до особистого прийому.
               Документ щодо уповноваження на представлення інтересів громадянина надається законним представником щоразу при проведенні особистого прийому, незалежно від того, що вже був проведений попередній особистий прийом з того чи іншого питання.
               Присутність сторонніх осіб під час проведення особистого прийому не допускається.

За яких умов до оподатковуваного доходу платника ПДФО за 2020 – 2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або натуральній формі, отримані акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної ЮО або іноземного утворення без статусу ЮО, внаслідок ліквідації (припинення) такої іноземної ЮО або іноземного утворення без статусу ЮО?

Категорія 103. Податок на доходи фізичних осіб

Питання За яких умов до оподатковуваного доходу платника ПДФО за 2020 – 2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або натуральній формі, отримані акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної ЮО або іноземного утворення без статусу ЮО, внаслідок ліквідації (припинення) такої іноземної ЮО або іноземного утворення без статусу ЮО?

Відповідь Коротка та повна відповіді ідентичні:
     Відповідно до п. 14 підрозд. І розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020 – 2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або натуральній формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків – акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов:
     а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 01 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;
     б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією про майновий стан і доходи за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв’язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Чи проводиться документальна позапланова перевірка ФО при знятті з обліку в контролюючому органі у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за її рішенням?

Категорія 116. Облік платників податків

Питання Чи проводиться документальна позапланова перевірка ФО при знятті з обліку в контролюючому органі у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за її рішенням?

Відповідь Коротка:
     При знятті з обліку в контролюючому органі фізичної особи у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності за її рішенням, при наявності обставин для проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи – підприємця, податкової інформації, яка може свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, про порушення вимог законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тощо керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлюється наказом.
Повна:
     Право на проведення відповідно до законодавства перевірок платників податків надає контролюючому органу п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
     Згідно з п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ обставиною, наявність якої надає контролюючому органу право на проведення документальної позапланової перевірки, може бути, зокрема, припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця. При цьому, п. 78.2 ст. 78 ПКУ вказує, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться за зверненням такого платника податків.
     У відповідності з абзацом одинадцятим частини першої ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – фізичних осіб – підприємців здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.
     Право проводити у фізичних осіб – підприємців документальних перевірок звітів та інших документів про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску контролюючі органи використовують відповідно до положень ст. 13 Закону № 2464. Такі перевірки проводяться у порядку встановленому ПКУ.
     Враховуючи зазначене, використання контролюючим органом права на проведення документальних позапланових перевірок платників податків – фізичних осіб, у тому числі і у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, має здійснюватися за наявності визначених ПКУ обставин.
     Разом з тим, згідно з п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову декларацію.
     Отже, у разі наявності визначених ПКУ обставин для проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи – підприємця, у тому числі у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої особи, податкової інформації, яка може свідчити про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, про порушення вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тощо, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи, яке оформлюється наказом.
     Також згідно з абзацом другим п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
     У разі якщо після внесення до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Який порядок оскарження платником податків дій посадових осіб контролюючих органів?

Категорія 129. Права та обов’язки платників податків

Питання Який порядок оскарження платником податків дій посадових осіб контролюючих органів?

Відповідь Коротка:
                  Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права, зокрема оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
              Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 зі змінами та доповненнями.
              Також, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
              Повна:
              Відповідно до частини другої ст. 55 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
              Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права, зокрема, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
              Пунктом 3 розд. І Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) розгляд звернень та особистий прийом громадян в органах ДПС є складовою механізму реалізації прав громадян на внесення до органів державної влади пропозицій щодо поліпшення їх діяльності, оскарження дій посадових осіб та органів державної влади.
              Пунктом 4 розд. І Порядку визначено, що відповідно до ст. 4 Закону № 393 можуть бути оскаржені рішення, дії (бездіяльність) у сфері управлінської діяльності органів ДПС, внаслідок яких:
              порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
              створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
              незаконно покладено на громадянина певні обов’язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
              Усі звернення громадян, що надходять до органів ДПС, підлягають обов’язковій класифікації за встановленими ст. 3 Закону № 393 видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви та скарги (п. 2 розд. ІІ Порядку).
              Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб. (частина четверта ст. 3 Закону № 393).
              Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду (частина перша ст. 16 Закону № 393).
              Згідно з п. 4 розд. ІІ Порядку звернення може бути подане як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
              Звернення може бути усним (викладеним громадянином за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені Контакт-центри (додаток 1), телефонні «гарячі лінії» та записаним (зареєстрованим) посадовою особою (додаток 2) або на особистому прийомі (додаток 3)) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до законодавства України (у тому числі під час особистого прийому). Письмове звернення також може бути надісланим з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).
              Усні звернення громадян, отримані під час проведення прямої телефонної лінії Кабінету Міністрів України, записуються відповідальною посадовою особою згідно з функціональними обов’язками в картці реєстрації, зразок якої наведено у додатку 2 до Порядку.
              Відповідно до абзаців першого, другого, п’ятого і сьомого п. 5 розд. ІІ Порядку у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування кваліфікованого електронного підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
              Електронне звернення, надіслане без використання кваліфікованого електронного підпису, повинно мати вигляд скан-копії звернення з підписом заявника із зазначенням дати.
              Усні звернення, залишені за допомогою засобів телефонного зв’язку без надання громадянами відомостей відповідно до вимог частини сьомої ст. 5 Закону № 393, вважаються анонімними.
              Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, зі змісту яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними.
              Анонімні звернення розгляду не підлягають. Анонімні звернення після реєстрації доводяться до відома керівників структурних підрозділів відповідно до їх функціональних повноважень засобами СЕД (п. 17 розд. ІІ Порядку).
              Звернення, оформлене без дотримання вимог ст. 5 Закону № 393, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше ніж через десять днів від дня надходження, крім випадків, передбачених частиною першою ст. 7 Закону № 393 (п. 13 розд. ІІ Порядку).
              Повторні звернення від одного й того самого громадянина з одного й того самого питання, якщо перше вирішено по суті, а також скарги, подані з порушенням строків, передбачених ст. 17 Закону № 393, розгляду не підлягають (абзац перший п. 19 розд. ІІ Порядку).
              Статтею 17 Закону № 393 передбачено, що скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.
              Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.
              Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.
              Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДПС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань (п. 4 розд. ІІІ Порядку).
              Відповідно до п. 1 розд. IV Порядку строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня їх надходження до органів ДПС.
              Якщо останній день строку виконання документа припадає на вихідний, святковий чи неробочий день, строком виконання документа вважається перший робочий день після настання строку виконання.
              Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше ніж один місяць від дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше ніж 15 днів від дня їх реєстрації (п. 2 розд. IV Порядку).
              Якщо для вирішення порушених громадянами питань слід провести перевірку інформації, викладеної у зверненнях, отримати додаткові матеріали, то строк розгляду звернень громадян може бути продовжено відповідним листом, направленим громадянину не пізніше ніж за день до закінчення раніше визначеного строку розгляду звернення із зазначенням причини продовження (абзац перший п. 3 розд. IV Порядку).
              Загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 календарних днів (п. 4 розд. IV Порядку).
              Також, відповідно до п. 1 частини першої ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.